Інквізиція повідомляє князівну Азу відьмою й присуджує її до смерті незвичайним способом — прибивають до особи шипами залізну маску. Двісті років потому у Миргород попадають доктор Круваян і його молодий помічник Андрій Горобець. Прогулюючись по окрузі, вони знаходять стару занедбану каплицю, у склепі якою спочиває Аза. Фатальний збіг обставин пожвавлює красуню, і вона, для початку куснувши Круваяна, починає винищувати своїх нащадків.
